РБК-Україна розповідає, як з'явилася "формула миру", про що вона та чого чекати від майбутнього саміту.
Зміст
Як з'явилася українська "формула миру"
Російська агресія проти України триває вже 10 років. З 2014 року мирне врегулювання шукали у тому числі у рамках Мінської контактної групи та Нормандського формату. Проблема в тому, що вони не змогли забезпечити припинення вогню та реінтеграцію Донбасу. А також не запобігли повномасштабному вторгненню Росії в лютому 2022 року.
Двосторонні контакти проходили з перших його днів. Перша зустріч пройшла на кордоні з Білоруссю 28 лютого 2022-го, друга - 3 березня у Біловезькій пущі з домовленістю щодо гуманітарних коридорів, третя - 7 березня без рішень щодо базового політичного блоку.
На фінальний раунд 29-30 березня, який відбувся в Стамбулі, виносилася відмова від інтеграції в НАТО в обмін на гарантії безпеки. За підсумками першого дня росіяни погодилися "зменшити активність на Київському та Чернігівському напрямах".
Передбачалося, що Україна також піде на скорочення збройних сил, збереже курс на вступ до ЄС, а статус Криму заморозять на 15 років. Росія вимагала визнати російський півострів, вивести українські війська з Донбасу, ширших прав для російської мови і так далі.
Але після того, як росіяни у квітні відступили з північних областей і розкрилися численні свідчення воєнних злочинів проти мирних жителів, Київ вийшов із переговорів та відмовився від Стамбульських угод. Одночасно на Заході вибудовувалася антипутінська коаліція та формувалася координаційна група - формат "Рамштайн".
Росія продовжувала наступати на сході, у середині літа за посередництвом Туреччини та ООН домовлялися про зерновий коридор через Чорне море, а до початку осені Україна перейшла до звільнення Харківської області та правобережної частини Херсонської.
У вересні президент Володимир Зеленський у зверненні до Генасамблеї ООН вперше заговорив про "формулу миру" і виклав п'ять беззастережних пунктів:
- покарання Росії через санкції та міжнародний трибунал
- військова допомога Україні
- відновлення безпеки та територіальної цілісності
- гарантії безпеки до вступу до НАТО
- рішучість захищатися за підтримки всього світу
За два місяці "формула миру" набула остаточного вигляду. Зеленський представив уже не п'ять, а десять пунктів на саміті G20 в Індонезії. На них Україна спирається досі.
Про що йдеться у 10 пунктах
Десять пунктів української "формули миру" охоплюють широкий спектр питань.
Радіаційна та ядерна безпека. Атомні станції мають безпечно працювати під контролем України. Росія має вивести війська із Запорізької АЕС, а її територія - повністю демілітаризована.
Продовольча безпека. Стосується вільного судноплавства у Чорному та Азовському морях, відновлення контролю України над своїми портами.
Енергетична безпека. Захист об'єктів енергетичного сектора засобами ППО та їхня відбудова після російських атак.
Звільнення полонених та депортованих осіб. Усі захоплені українські громадяни мають бути звільнені шляхом повного обміну полоненими. Це стосується також мирних жителів та дітей, примусово переміщених чи депортованих.
Відновлення територіальної цілісності України. Стосується всієї території у міжнародно визнаних кордонах на момент проголошення незалежності у 1991 році. Тобто з урахуванням незаконно окупованих Криму, Донбасу та інших територій.
Виведення російських військ та припинення бойових дій. Росія має негайно вивести свої збройні сили з території України у кордонах 1991 року.
Відновлення справедливості. Росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні, а також відшкодувати збитки.
Екологічна безпека. Міжнародне співтовариство має підтримати Україну у притягненні Росії до відповідальності за шкоду навколишньому середовищу, у відновленні та реконструкції, включаючи перехід до "зеленої економіки".
Недопущення ескалації війни та повторення агресії. Україна має отримати чіткі, позитивні зобов'язання та гарантії безпеки. Які включають заходи у разі нового нападу з боку РФ.
Підтвердження завершення війни. Передбачає створення чіткої рамки підтвердження припинення війни, надання гарантій безпеки, умов для повоєнного врегулювання, фінансування відновлення та механізмів попередження агресії в майбутньому. Завершення війни підтверджується на мирній конференції за участю широкого кола держав, що беруть участь у реалізації "формули миру".
Як просувалась "формула миру"
На кінець 2023 року понад 80 країн підтримали українську "формулу миру". До цього на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 ухвалили базову декларацію про гарантії безпеки, двостороння робота з яких ведеться досі.
Станом на червень 2024 року угоди про гарантії безпеки для України підписали Великобританія, Франція, Німеччина, Канада, Італія, Норвегія, Данія, Нідерланди, Фінляндія, Латвія, Іспанія, Бельгія, Португалія, Швеція та Ісландія. На найближчі тижні заплановано угоди з Японією, США та Польщею.
Робота над пунктами "формули миру" розпочалася у червні минулого року з установчої зустрічі у Копенгагені на рівні політичних радників. На цих консультаціях було 15 учасників, причому не лише традиційні європейські союзники, а й представники Індії, Бразилії, ПАР та Саудівської Аравії.
Друга пройшла в Джидді (Саудівська Аравія) у серпні, на неї приїхали щонайменше вдвічі більше учасників. У тому числі представник Китаю, який офіційно нібито нейтральний та пропонує свій "мирний план". Саме там було сформовано координаційну раду на рівні послів, акредитованих у Києві. І ця група деталізувала кожен із 10 пунктів "формули миру".
Жовтнева зустріч на Мальті за участю дипломатів із 66 країн та міжнародних організацій зосередилася на п'яти перших пунктах. Тобто на ядерній, продовольчій та енергетичній безпеці, а також на звільненні полонених та відновленні територіальної цілісності України.
Інші п'ять розглянули на зустрічі в Давосі (Швейцарія) у січні 2024 року. На ній були учасники з 81 країни та міжнародних організацій. У розширеній групі майже 40 країн Азії, Африки та Південної Америки. Важливий факт - присутність усіх країн БРІКС, крім Китаю та Росії.
За підсумками саміту в Давосі було прийнято комюніке, в якому зафіксовано важливість безпеки України та те, що війна - один із основних дестабілізуючих факторів у світі. Наголошувалося, що сталий мир для України має ґрунтуватися на Статуті ООН та принципах міжнародного права.
Згодом Володимир Зеленський заявив, що подальше обговорення "формули миру" буде вже на рівні не радників, а лідерів.
З цією метою і відбудеться Глобальний саміт миру 15-16 червня на курорті Бюргеншток (Швейцарія), неподалік міста Люцерн.
З чим Україна підходить до саміту у Швейцарії
Україна намагається залучити до майбутнього саміту якнайбільше учасників. Нещодавно Зеленський оголосив, що участь підтвердили близько 100 країн, але організатори Швейцарії називали цифру близько 90.
За даними "Радіо Свобода", за кілька днів до саміту кількість учасників знизилася до 78. Видання із посиланням на європейських дипломатів зазначає, що намагаються вийти хоча б на 80 і час для цього ще є. Співрозмовники не уточнили, які країни чи організації вибули із попереднього списку, але сподіваються, що він ще поповниться.
Не виключено, що це пов'язано з тим, що близько 25 країн приєдналися або шукають шляхи приєднатися до китайського бачення. Принаймні про це казав міністр закордонних справ Китаю Ван І. А план Китаю та Бразилії полягає у повноправній участі Росії у подібних самітах.
Зазначимо, Україна також намагалася забезпечити високе представництво. Відомо, що до Швейцарії приїдуть президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Олаф Шольц, японський прем'єр Фуміо Кісіда, канадський прем'єр Джастін Трюдо, але точно не буде президента США Джо Байдена, а також лідерів Туреччини, Індії, Бразилії та Китаю.
Детальніше про це у матеріалі "Саміт миру по Україні. Хто зі світових лідерів приїде до Швейцарії, а кого точно не буде". З тією відмінністю, що, можливо, президент Аргентини Хав'єр Мілей передумав та візьме участь у форумі.
Ще у травні стало зрозуміло, що на саміт не виноситимуть усі пункти "формули миру".
"Хочемо отримати енергетичну безпеку, включаючи ядерну… Хочемо отримати вільне судноплавство... І ще зробити серйозний крок до обміну полоненими",
- називав три цілі президент Зеленський.
За даними японського видання NHK, у проекті комюніке згадуються лише 3 з 10 пунктів "формули миру" і вони збігаються з озвученими Зеленським. Тому, напевно, вимог вивести російські війська в ньому не буде.
Як пояснив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, для саміту обрали три пункти, які мають найширший консенсус. За його словами, поки Москва не налаштована на мир, поросування до миру буде поступовим.
"Починаємо з них, далі просуваємось до інших пунктів", - зазначив він в інтерв'ю "Укрінформу", висловивши сподівання, що саміт посилить позицію України та зафіксує, що мир на її умовах поділяє більшість.
Раніше у червні Bloomberg з посиланням на проект комюніке повідомив, що швейцарська зустріч має прокласти шлях до залучення Росії до майбутніх переговорів. А як пише "Радіо Свобода", після домовленостей про ядерну, продовольчу безпеку та обмін полоненими до мирних переговорів мають бути залучені представники РФ.
Зокрема, йдеться про необхідність діалогу між усіма сторонами. Тому учасники саміту "вирішили зробити конкретні кроки у майбутньому у вищевказаних сферах із подальшим залученням представників усіх сторін", цитує видання документ.
Але в той же час наголошується, що проект не є остаточним і його текст може бути змінений.
Джерело
Що таке "формула миру" Зеленського, за якою збирають саміт у Швейцарії
